Державна установа "Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"  
Акароценоз побутового пилу як фактор виникнення алергій у Рівненській області

Протягом останніх років у всьому світі спостерігається значне поширення алергічних захворювань. За даними ВООЗ ці хвороби займають одне з перших місць у структурі захворюваності. Так, в залежності від місць регіону, в Європі на бронхіальну астму хворіють до 18% чоловік, алергічним ринітом – до 25%, атопічним дерматитом – до 20%. В Україні ці показники значно нижчі за європейські, що обумовлено відмінностями у методиці досліджень. Водночас, відмічається неперервний ріст алергій з кожним роком. Так, за останнє десятиліття в Рівненській області відмічається збільшення захворюваності населення на бронхіальну астму і алергічний кон’юнктивіт в 3 рази, риніт – в 6,5 рази, дерматит – в 1,5 рази (рис. 1).
     
Рис. 1. Ріст алергій у Рівненській області в 2007-2016 рр.                               Рис. 2 . Зовнішній вигляд алергенного кліща
Мета дослідження: вивчення осередків алергій невизначеної етіології на предмет заселення їх акароїдними кліщами; дослідження зразків побутового пилу з лікувальних, дитячих та комунальних об’єктів, аналіз показників їх чисельності та видового складу. Виявлення та відбір кліщів побутового пилу здійснювали згідно з МР 9.9.2.10.10.148-2007, для визначення частоти реєстрації гіперчутливості до кліщових алергенів у хворих на алергози проаналізовано 94 амбулаторні карти пацієнтів, яким поводилось специфічне алерготестування.
Протягом 2007 – 2016 років нами був вивчений 1021 об’єкт, в результаті чого досліджено 4712 зразків побутового пилу. 934 житлових об’єктів – помешкання осіб з алергіями нез’ясованої етіології; решта об’єктів обрані для повного вивчення акарофауни області, так як в екологічному відношенні кліщі є самою різноманітною групою тварин, урбанізація призводить до скорочення територій з природніми умовами їх проживання та формування нових типів проживання членистоногих. Позитивні знахідки алергенних кліщів зафіксовані у житлових приміщеннях хворих на алергію – у 74% випадків, в школах-інтернатах – 34%, санаторних закладах – 11%, ЛПЗ – 5%, перукарнях – 3%, в дитячих дошкільних закладах, будинках для людей похилого віку кліщі не виявлені.
В 1 г пилу визначали до кількох тисяч акароїдних кліщів (рис. 2), тоді як наявність навіть сотні осіб може викликати виражену сенсибілізацію людини, в контрольних зразках були наявні поодинокі особини. Результати досліджень вказують на те, що кліщові алергени є потужним сенсибілізуючим фактором та створюють високий алергізуючий фон в оселях. Також насторожує співвідношення кількості пилових кліщів і їх антигенів у приміщеннях здорових людей і хворих на алергози, воно складає 1:13. Це є непрямим підтвердженням впливу їх наявності на виникнення алергічних захворювань, зокрема, бронхіальної астми у дітей.
Домінуюче положення в акароценозі побутового пилу основну масу складають пірогліфідні кліщі видів Dermatophagoides pteronyssinus та Dermatophagoides farinae з питомою вагою від усіх видів кліщів 39,8 та 33,8% відповідно. Позитивна реакція до антигену представників даних видів була виявлена у 94% хворих. Найвища концентрація кліщів визначалась у зразках пилу з постільної білизни, м’яких меблів, що є закономірним, зважаючи на те, що основним джерелом їх живлення є відмерлий епідерміс людини.
До витяжки з антигенів так званих амбарних родин кліщів (Acaridae та Glycyphagidae), з домінуючим видом у зразках Glycyphagus domesticus позитивна реакція спостерігалась у 30% хворих. Представники даних видів алергенних кліщів реєструвались як зі спальних місць, так і у місцях зберігання харчових продуктів.
Біоценоз пилу склав й хижий кліщ вид Cheyletus eruditus, чисельність якого була незначною, однак у разі масового розмноження (90-100 екз/г) у 12% осіб, чутливих до пилових алергенів, виникали алергічні захворювання. У зв’язку з тим, що даний вид живиться в тому числі й алергенними кліщами інших родин, його наявність була індикаторим наявності кількох видів в акароценозі.
В житлових приміщеннях і об’єктах, заселених алергенними кліщами різних родин і видів вжиті заходи по усуненню їх самих, а також їх антигенів. В 74% випадків після проведення таких робіт кількість кліщів у побутовому пилу значно зменшувалось, алергії приймали менш виражені форми, або зникали взагалі. В 26% випадків епідситуація не змінювалась через соціальні і побутові особливості проживання осіб в осередках.
Таким чином, кліщові алергози є актуальною проблемою, вирішення якої передбачає комплексне використання медикаментозних та санітарно-гігієнічних заходів діагностики, лікування та профілактики.

Ентомолог Драб Р.Р.



Події
06-12-2017
Які міста в Рівненській області найбільш забруднені?

04-12-2017
Радіаційний фон (потужність експозиційної дози гамма-випромінювання в повітрі) у листопаді на території Рівненської області

01-12-2017
Про стан захворюваності населення області на особливо небезпечні інфекції за 10 міс. 2017 р.

28-11-2017
На Рівненщині знову зареєстровано випадок захворювання на ботулізм


Швидкі посилання
Центр громадського здоров'я МОЗ України

Міністерство охорони здоров'я України

Облдержадміністрація