Державна установа "Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"  
Сезон лептоспірозу

Лептоспірози — група природно — вогнищевих нетрансмісивних зоонозів подібних за етіологією, патогенезом, клінічними проявами, епідеміологічними та епізоотологічними особливостями.

Значна стійкість збудників лептоспірозу в зовнішньому середовищі і досить велика кількість тварин, основних господарів, забезпечують існування лептоспір в природі.

В природних вогнищах людина заражається, як правило, в літньо-осінній період під час сільськогосподарських робіт, рибалки, полювання, купання, збирання ягід та грибів, туристичних походів, при вживанні води з випадкових непроточних водойм.

Тварини — лептоспіроносії виділяють збудників у зовнішнє середовище з сечею, інфікуючи воду відкритих водойм, грунт, харчові продукти та інші об'єкти довкілля. Лептоспіри проникають в організм людини через пошкоджену шкіру і непошкоджені слизові оболонки. Основний шлях передачі інфекції — водний, менше значення має контактний та харчовий.

Людина наділена високою природною спринятливістю до лептоспір. Після перенесеного захворювання залишається стійкий серовароспецифічний імунітет. Хвора людина є тупиком для збудника інфекції і не має практичного значення, як її джерело.

Патогенним лептоспірам характерна гостальна (господарна) специфічність. Збудники окремих сероварів циркулюють переважно в популяції одного або обмеженого кола видів тварин, що є основними резервуарами інфекції, так серовар копенганен — сірі щури, канікола — собаки, тарасові — свині і велика рогата худоба, грипотифоза — сірі полівки, велика рогата худоба, ікртерогеморагія — лісові, домові миші, водяні щури. Гостальна специфічність є відносною, оскільки в епізоотії часто втягуються і тварини інших видів, що відіграють роль додаткових джерел збудника інфекції.

Клінічно лептоспіроз протікає в людини у вигляді гострого захворювання з вираженою інтоксикацією, хвилеподібною гарячкою, ураженням нирок, печінки, центральної нервової системи, скелетної мускулатури, кровоносних капілярів. Іноді супроводжується жовтяницею, часто — геморагічним синдромом. Жовтяниця найчастіше розвивається при іктерогеморагічному лептоспірозі, який протікає важко і приводить до високої летальності. Разом з тим, зустрічаються легкі і дуже легкі форми. Інкубаційний період коливається від 2 до 20 днів, найчастіше 7-10 днів.

На території Рівненщини лептоспіроз залишається найактуальнішим природно — вогнищевим зоонозом.

Лабораторія особливо небезпечних інфекцій ДУ “Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України” проводить серологічну діагностику лептоспірозу з 1978 року, в реакції мікроаглютинації (РМА), із зразками сироваток крові людей з підозрою на захворювання та гризунів, відловлених при обстеженні території області на природно — вогнищеві інфекції. Як антиген у цій реакції використовується діагностичний набір живих культур лептоспір 13 серогруп, тобто кожен зразок крові проходить тестування з 13 живими культурами лептоспір.

Антитіла до лептоспір появляються з 5-7 дня хвороби і досягають максимуму на 14-20 день. У важких хворих антитіла з'являються в пізніші терміни, тому кров на лептоспіро слід забирати якомога раніше, з перших днів захворювання, а потім через 5-6 днів повторно, щоб виявити появу антитіл чи зростання їх титру. Безперечним доказом є наростання титру антитіл у парних сироватках. Результати РМА оцінюють індивідуально у комплексі з клінічними та епідеміологічними даними.

В результаті ретроспективного порівняльного аналізу серологічного обстеження на лептоспіроз в РМА, проведеного лабораторією особливо небезпечних інфекцій на території Рівненщини в період з 2000 по 2016 роки, простежується пряма залежність між захворюванністю населення і заселенням території мишоподібними гризунами.

За вказаний період обстежено 4504 людини (58552 дослідження), лептоспіроз виявлено у 401 особи (8,9%), гризунів обстежено 6705 (87165 досліджень), у 297 виявлено антитіла до лептоспірозу (19,3%). В різні роки ці цифри були різними, але захворюванням на лептоспіроз охоплені всі райони області. Серед інфікованих людей переважає серогрупа іктерогеморагія — 126 випадків, далі — гебдомадіс 105 випадків та грипотифоза 56 випадків. Серед гризунів — серогрупа аустраліс 207 випадків, гебдомадіс 80 випадків та ціноптері — 7.

З настанням періоду масового розмноження гризунів, сінокосів та інших господарських робіт, купального сезону, відпусток, збільшується ризик інфікування лептоспірозом. Тому необхідно проводити дератизаційні заходи, охороняти джерела водопостачання і продукти харчування від забруднення виділеннями гризунів, не вживати води з відкритих водойм, не купатися у водоймах з застійною або малопроточною водою, використовувати захисний одяг під час робіт у несприятливих умовах, догляді за хворими тваринами та вчасно звертатися за медичною допомогою в лікувальні установи.



Події
06-12-2017
Які міста в Рівненській області найбільш забруднені?

04-12-2017
Радіаційний фон (потужність експозиційної дози гамма-випромінювання в повітрі) у листопаді на території Рівненської області

01-12-2017
Про стан захворюваності населення області на особливо небезпечні інфекції за 10 міс. 2017 р.

28-11-2017
На Рівненщині знову зареєстровано випадок захворювання на ботулізм


Швидкі посилання
Центр громадського здоров'я МОЗ України

Міністерство охорони здоров'я України

Облдержадміністрація