Державна установа "Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"  
Історичні паралелі проведення протихолерних заходів на Рівненщині

Архівні матеріали свідчать про високий рівень планування та проведення протиепідемічних заходів на території Волинської губернії, до складу якої входила і Рівненщина, ще понад сто років тому. Зокрема, складає інтерес протокол засідання Волинської губернської санітарно - виконавчої комісії від 05.09.1905 р. Вказана комісія — прообраз нинішньої комісії з техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій при облдержадміністрації — як стосовно складу, так і по суті рішень, які приймались. Так, очолював її сам губернатор, а серед членів — віце губернатор, губернський предводитель, управляючий Волинською казенною палатою, губернський лікар-інспектор, начальник управління землевикористання, міський голова (м. Житомир на той час був центром великої губернії, яка охоплювала землі сучасних Волинської, Рівненської та Житомирської областей, а також частково Тернопільської і Хмельницької і на ті часи шостим за кількістю населення містом України), завідувач південною залізницею, житомирський воєначальник, головний лікар житомирської губернської лікарні, житомирський городовий лікар, голова житомирської міської санітарної комісії. Крім того, її членами також були керівники всіх релігійних общин та конфесій, зокрема губернський пастор, раввін, ксьондз, депутати від православної та римо-католицької консисторії.

Приводом до засідання стало “обговорення заходів з попередження епідемії холери та боротьби з нею на випадок появи” - на той час це була актуальна проблема для більшості країн Європи. Згідно з документом, 07.08.1905 р. в с.Висоцьк Володимир-Волинського повіту з'явились підозрілі на холеру захворювання (всього 10 хворих, з яких 5 померли). Бактеріологічне дослідження проведено відомим київським професором Високовичем, однак холерних мікробів не виявлено. Як встановило епідрозслідування, проведене помічником лікаря — інспектора доктором Морозовим, джерелом зараження міг бути плотогон, який повернувся додому з Прусії (нині територія Польщі). У Прусії реєструвались захворювання холерою, а мешканці деяких сіл Рівненського, Луцького, Ковельського, Володимир-Волинського повітів ходили на заробітки (щось знайоме, правда?) для сплава лісу — кругляка по рікам та каналам (Пінський) до Прусії. Єдине, що нині важко уявити — так це те, що ріки Буг, Стир, Горинь сто років тому були судноплавними майже на всьому протязі (!) в межах Волинської та Рівненської областей. Як бачимо, знеліснення до добра ніколи не приводить.

Для припинення спалаху в с. Висоцьк розміщені на проживання місцевий мировий посередник, лікар з фельдшером та поліцейський урядник. Всі неблагополучні помешкання ретельно продезінфіковані, більша частина речей, які були в ужитку хворих, спалена. Все село ретельно очищено від сміття, наявні колодязі для питної води розподілені між мешканцями, на дорогах до села поставлено охорону. У сусідніх селах розміщені на проживання поліцейські урядники для недопущення відносин з жителями с. Висоцьк.

Відряджено два лікаря для обстеження здоров'я мешканців сусідніх волостей.

1 вересня Волинська губернія оголошена загрозливою щодо холери. Як повідомив на засіданні доктор Морозов, санітарний стан багатьох міст та населених пунктів незадовільний. Зокрема, у м. Рівне “береги р. Устя та незамощені вулиці очищені лише частково, відхожі місця у садибах часто переповнені, очистка базарної площі погано організована, в заїжджих будинках та готелях не все гаразд”. Як відмічалось далі, “майже всі повітові урядники у своїх донесеннях відмічають абсолютно безстороннє відношення до санітарних вимог міських громадських управлінь, які в серйозних випадках звично посилаються на відсутність грошей в міських касах та бідність мешканців... Значним гальмом у виконанні санітарних вимог є те, що мирові судді призначають розбір справ по протоколах санітарних порушень занадто пізно, досить часто винних виправдовують, а якщо й призначають штрафи, то зовсім незначні, так що винним домовласникам вигідніше заплатити штраф, аніж зробити виправлення.”

З метою профілактики холери рекомендовано такі заходи:

1. Просити голів повітових комітетів громадського здоров'я негайно зібрати засідання з метою розробки заходів щодо найбільш раціональних стосовно до місцевих умов засобах запобігання холерній епідемії та боротьби з нею на випадок появи в губернії та прийняти на себе загальне керівництво в справі оздоровлення населених місць повіту, звернувши особливу увагу на водопостачання.

2. Просити повітові комітети громадського здоров'я при появі холерних або підозрілих випадків прийняти вказані тимчасовими правилами для санітарно-виконавчих комісій щодо заходів запобігання заразних хвороб... заходи ізоляції хворих та дезінфекції приміщень і негайно доносити по телеграфу губернатору.

3. Просити міських голів та старост забезпечити негайне впорядкування санітарного стану міст, звернувши особливу увагу на водопостачання, очиску прилягаючих до міст берегів рік та ставків, очистку відхожих місць там, де вони є.

4. Терміново віднайти необхідні кошти для першочергових заходів, винайму необхідного медперсоналу, будівель під холерні лікарні та придбання необхідних медикаментів та дезінфекційних засобів.

5. Волинську губернську управу в справах земельного господарства просити:

а) асигнувати на першочергові заходи (винайм медичного персоналу, будівель для лікарень та придбання необхідних медикаментів і деззасобів) до 50000 рублів;

б) зробити розпорядження, щоб перші захворілі холерою були розміщені в губернській, а в повітових, дільничих та міських лікарнях, в яких немає особливих заразних відділень, розміщених в них хворих загального профілю на випадок надходження захворілих холерою перевести в місцеві єврейські лікарні;

в) щоб вакантні посади дільничих лікарів були б негайно заміщені;

г) організувати в м. Житомирі летучий санітарний загін в складі лікаря, 2 фельдшерів та 4 санітарів;

д) виписати 50000 листків про холеру та розіслати їх у всі волості та міщанські управи губернії для розповсюдження серед населення;

6. Просити мирових посередників влаштовувати народні читання та бесіди щодо холери.

7. Запропонувати чинам поліції надавати місцевим комітетам громадського здоров'я, лікарям та санітарно-виконавчим комісіям повну підтримку, не рахуючись ні зі ступенем підпорядкування, ні зі старшинством чинів.

8. Вільнонайманим лікарям, запрошеним для боротьби з холерною епідемією, призначити винагороду в 200 рублів щомісячно, студентам 4-5 курсів — 100, фельдшерам — 35, санітарам — 15.

Крім того, лікарське відділення від всіх повітових урядників вимагає дані щодо результатів огляду санітарного стану міст та містечок згідно з особливо відпрацьованими пунктами.

Як свідчить протокол більш ніж вікової давнини, вже в ті часи у Волинській губернії не тільки уявлення про шляхи поширення холери були цілком релевантними, а й заходи, направлені на запобігання виникнення епідемії в цілому і сьогодні виглядають досить сучасними. Не менш сучасно виглядає й санітарно-виконавча комісія, прообраз нинішньої комісії з ТЕБ та НС при облдержадміністрації — і не тільки за складом, а й стосовно стилю та характеру прийнятих рішень. Можливо, що в тому числі й завдяки цьому у Волинській губернії — не дивлячись на незадовільний санітарно-гігієнічний стан населених місць, низький рівень життя населення поширення холери вдалось уникнути. На відміну від тієї ж Прусії.

Що стосується виділених на боротьбу з епідемією коштів, то хоч нині дуже важко підібрати еквівалент тогочасного рубля до гривні вже хоча б тому, що в 1905 р. більшості звичайних нині товарів (автомобілі, комп'ютери і т.ін.) та послуг просто не існувало, однак можна з певністю стверджувати, що на ті часи це були немаленькі кошти. Так, в 1907 р. в м. Рівне на утримання ветеринарної та санітарної частин виділялось всього 650 рублів, на народну освіту — 1940 рублів. Для прикладу: один фунт яловичини першого сорту коштував 15 копійок (тобто порядка 33 копійки за кг), за такою же ціною продавались і язики, а фунт серця коштував 8 копійок. До речі, нині лікар-епідеміолог зі стажем та вищою категорією на свою місячну зарплату зможе купити не більше 40-45 кг пристойного м'яса.

Таким чином, приведений вище протокол свідчить про високий, науково обгрунтований навіть з сучасних позицій рівень ефективних протихолерних заходів на території Волині понад століття тому, коли на більшій частині планети про епідеміологію навіть не чули. Наша профілактична медицина має глибоке коріння — нам є чим пишатись.

 

Завідувач відділенням ОНІ

ДУ “Рівненський ОЛЦ МОЗ України” С.В.Шуляренко

 

 

 

 

 



Події
06-12-2017
Які міста в Рівненській області найбільш забруднені?

04-12-2017
Радіаційний фон (потужність експозиційної дози гамма-випромінювання в повітрі) у листопаді на території Рівненської області

01-12-2017
Про стан захворюваності населення області на особливо небезпечні інфекції за 10 міс. 2017 р.

28-11-2017
На Рівненщині знову зареєстровано випадок захворювання на ботулізм


Швидкі посилання
Центр громадського здоров'я МОЗ України

Міністерство охорони здоров'я України

Облдержадміністрація