Державна установа "Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"  
«В районі епідемія. Поголовні щеплення. Ящур! »

Саме так виголошувалось в одному з ключових епізодів знаменитого і практично всім відомого фільму «Кавказька полонянка».
Ящур?! То що ж воно таке? І чому ж персонажі – Моргунов, Нікулін та Віцин одразу скорились розпорядженню «працівників санепідстанції» щодо щеплень?

Ящур – давня інфекція, яка вражає насамперед, копитних тварин – корів, кіз, овець, коней, свиней, а також деяких інших. Проте і люди теж можуть заражатись від хворих тварин, найчастіше при догляді, а також при вживанні зараженого молока, роботі зі шкірами, продуктами тваринництва. Не випадково в неперевершеному фільмі герої вдаються до імітації спалаху ящуру – адже навіть в 60-х роках минулого століття ця інфекція тварин була широко розповсюджена у всьому світі, зокрема і в СРСР, зустрічалась і на території Рівненщини. Інша справа, що боротьбою з ящуром займалась не санітарно-епідеміологічна, а ветеринарна служба, а щеплення проти ящуру населенню не проводились взагалі . Але на те воно й кіно…

Втім, заразитись ящуром могли й люди, а оскільки ця хвороба могла мати тяжкий і навіть летальний перебіг, то її збудник – вірус – небезпідставно розглядався як один з можливих факторів біологічної війни, зокрема і в розробках так званого «загону 731» японців ще до початку ІІ світової війни (незважаючи на скромну назву «загін» нараховував понад 11 тисяч співробітників і військових).

Ще не так давно ящур був поширений серед тварин в багатьох країнах світу. На щастя, завдяки насамперед, вакцинації та проведенню інших ветеринарно-санітарних заходів захворюваність різко зменшилась, а на території України ящур ліквідований ще багато років тому. Однак, повністю виключити можливість завозу цього небезпечного захворювання з-за кордону не можна. Наприклад, епізоотія ящуру спостерігалась в країнах Західної та Північної Європи у 2001 році, неодноразово вже в ХХІ столітті ящур реєструвався на Близькому та Середньому Сході, та й в деяких інших регіонах.

В разі зараження людей уражуються слизові оболонки – найчастіше щік, язика, губ. Спостерігається їх набряк, а дещо пізніше з’являються дрібні пухирці (везикули). Крім того, з самого початку різко підвищується температура до 39-400, яка супроводжується головним болем та болями в м’язах, а вже наприкінці першої доби виникає сильна слинотеча. Інкубаційний період звичайно становить 3-4, іноді до 10-12 днів.

Специфічного лікування немає, застосовують симптоматичну терапію, а також противірусні мазі. Профілактичні заходи полягають насамперед, в дотриманні ветеринарно-санітарних правил при догляді за тваринами та пастеризації або кип’ятінні молока у вогнищах, виготовленні масла з відповідно оброблених вершків.

 

Завідувач відділення ОНІ                Шуляренко С. В.



Події
15-10-2019
Стан захворюваності на гострі респіраторні захворювання

02-10-2019
Радіаційний фон у вересні 2019 року на території Рівненської області

30-09-2019
Спалах гострої кишкової інфекції в Березнівському районі (оновлена інформація)

30-09-2019
Гостра кишкова інфекція в Березнівському районі


Швидкі посилання
Центр громадського здоров'я МОЗ України

Міністерство охорони здоров'я України

Облдержадміністрація