Державна установа "Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"  
Пестициди сьогодні та в майбутньому: причини й наслідки їх застосування

 Широке впровадження пестицидів в практику стало одним з найбільш істотних стимулів розвитку токсикології. Повсюдна хімізація сільськогосподарського виробництва також загострила інтерес громадськості до реальної загрози дії на людину і середовище шкідливих токсичних речовин. Саме цьому великою мірою сприяло видання в 1962 році книжки Р. Карсон «Безмовна весна». У ній автор аргументувала глобальну небезпеку для природи та людини забруднення навколишнього середовища пестицидами, прогнозувала їх згубний вплив на водні ресурси, ліси, поля, птахи. Чорними фарбами змалювала Р.Карсон майбутню небезпеку для людства, стверджуючи, що сільськогосподарські хімікати, які використовують сьогодні, настільки забруднюють землю, що вона стане непридатною для життя.

Різні аспекти цієї проблеми впродовж останніх десятиліть служили предметом експериментальних, епідеміологічних і екологічних досліджень, які проводилися в наукових установах України та очолювалися академіком Л. І. Медведем. На основі цього був створений інститут гігієни та токсикології в Києві, де досвідчені дослідники не лише вивчали особливості дії на людину старих і нових пестицидів, але й встановлювали для законодавчої регламентації безпечні рівні вмісту їх в різних об’єктах середовища, розробляли ефективні методи профілактики, діагностики та лікування хронічних інтоксикацій хімічного походження.
Як сьогодні, так і в найближчому майбутньому навряд чи можна обійтися без хімічних засобів захисту рослин, які необхідні для підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Однією з найбільш широко використовуваних груп отрутохімікатів, що використовуються в сільському господарстві для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин є фосфорорганічні пестициди, до яких відносяться хлорофос, карбофос, метафос, фосфамід (БІ-58), базудин, актеллік. Більшість з них має високу токсичність відносно комах, кліщів, черв’яків і людини. Не менше токсичними є ртутьорганічні (гранозан) і хлорорганічні пестициди, які у сільському господарстві України заборонені. Хлорорганічні сполуки (ДДТ, гексахлоран, алдрин, гептахлор) були першими та до останнього часу найбільш поширеними, високоефективними отрутохімікатами, які широко застосовували для боротьби зі шкідниками в сільському господарстві. На сьогодні їх застосування є обмеженим, тому, що вони  є дуже стійкими в зовнішньому середовищі та до дії високої температури. Внаслідок цього вони протягом тривалого часу після обробки зберігають свою активність і токсичні для людини та тварин. Харчові продукти, які містять залишки хлорорганічних сполук, не втрачають токсичності й після кулінарної обробки, тому після потрапляння їх навіть в невеликих кількостях, але протягом тривалого часу може виникнути хронічне отруєння. В останнє десятиліття активно впроваджується в практику хімічного захисту рослин синтетичні піретроїди (децис, арріво, карате, фастак), які мають відносно низьку токсичність і леткість, а також малу стійкість у навколишньому середовищі.

На сьогодні діють нові переліки пестицидів і агрохімікатів, дозволені до використання в Україні. Токсична дія визначається кількістю отрутохімікатів, яка потрапила в організм і залежить від концентрації її в повітрі, впливу зовнішніх чинників (температура повітря, випадання опадів, напрям вітру) і умов праці. Найбільша небезпека отруєння існує для осіб, що працюють на протруюванні насіння, обпилюванні та  обприскуванні рослин, обробці складських приміщень, або осіб, які займаються перевезенням, розвантаженням і складуванням отрутохімікатів. Сьогодні немає альтернативи застосуванню хімічних засобів захисту рослин, бо такий захист - запорука підвищення врожайності. Проте слід повторити, що використовувати пестициди необхідно за неодмінної умови забезпечення безпеки тих, хто працює з ними та обов'язково проводити контроль за залишками пестицидів. До 2012 року дослідження харчових продуктів і об’єктів довкілля на вміст залишкових кількостей пестицидів в області проводили 13 районних і обласна санепідемстанція. Діапазон лабораторних досліджень становив 73 інгредієнти. Наприклад, у 2011 році до ліквідації та реорганізації служби, було проведено 3850 досліджень харчових продуктів і 1789 досліджень об’єктів навколишнього середовища. Виявлено пестициди в 46 пробах, з них вище норми у 17 пробах. Залишки пестицидів були виявлені в овочах, ґрунті та повітрі робочої зони. У 2018 році, під час поступового знищення служби, дослідження пестицидів проводили всього 5 лабораторій і обласного лабораторного центру. Проведено 1329 досліджень сільськогосподарської сировини та харчових продуктів 289 досліджень об’єктів довкілля. Виявлені пестициди в 1 пробі овочів і 2 пробах ґрунту. Діапазон лабораторних досліджень склав 33 інгредієнти. Тобто контроль за наявністю токсикологічних показників зведений до мінімуму.

 Таким чином, державний контроль за використанням і дослідженням пестицидів сьогодні фактично відсутній, хоч ця проблема залишається актуальною вже понад 50 років. Це питання потребує розробки відповідної політики на національному рівні та виконання запланованих заходів, включаючи обов’язковий лабораторний контроль на всіх етапах застосування пестицидів.

  Хімік санітарно-гігієнічної лабораторії                                                                                             С.І. Мельник 



Події
09-12-2019
Легіонельоз

09-12-2019
Стан захворюваності на гострі респіраторні захворювання

06-12-2019
Стан захворюваності на кір у Рівненській області за 11 місяців 2019 року

02-12-2019
Стан захворюваності на гострі респіраторні захворювання


Швидкі посилання
Центр громадського здоров'я МОЗ України

Міністерство охорони здоров'я України

Облдержадміністрація