Рівненський центр контролю та профілактики хвороб

28 вересня- Всесвітній день боротьби зі сказом.

28.09.2022

28 вересня відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом. Це одна з найдавніших хвороб, відомих людству та одна з найбільш поширених. Сказ зустрічається на всіх континентах. Незважаючи на колосальні успіхи медицини останніх десятиліть, сказ і досі є хворобою невиліковною, до того ж смерть від сказу відноситься до найбільш страшних. Проте порятунок є - це своєчасно проведені щеплення, однак, щоб їх вчасно отримати, потрібно при будь-яких покусах тваринами негайно звернутися за медичною допомогою. На щастя, щеплення призначають далеко не всім - лише в разі реальної небезпеки захворювання на сказ, яка встановлюється безпосередньо лікарем-травматологом чи лікарем-рабіологом.

Епідеміологія.

Розрізняють природні осередки сказу, які формуються дикими тваринами (вовки, лисиці, борсуки, миші, їжаки, шакали), і антропургічні, що підтримуються собаками, котами, сільськогосподарськими тваринами. Найбільшу небезпеку становлять бродячі тварини. На сьогодні природні осередки сказу реєструються у всіх областях України. Але завдяки своєчасно проведеним антирабічним заходам захворюваність на сказ в Україні зведена до одиноких випадків в рік.

На Рівненщині протягом 50 років вдавалось вберегти населення від захворювань, однак у 2015 р. та в червні 2016 р. все ж сказ забрав життя двох людей у Володимирецькому та Гощанському районах. Та й епізоотична ситуація в цей період і по сьогодні залишається вкрай напруженою. У 2021 р. зареєстровано 30 випадків захворювань серед тварин, в нинішньому вже 18. Захворіли на сказ 9 котів, 6 собак, 2 лисиці, 1 польова миша. За медичною допомогою з приводу покусу (ослинення) до лікувально - профілактичних закладів звернулися 1705 осіб, із них 79 осіб покусані хворими на сказ тваринами. Антирабічне лікування призначене 453 особам.

Механізм зараження - раневий. Людина заражається при укусах скаженою твариною або при попаданні її слини на пошкоджену шкіру та слизові оболонки, рідше - при знятті шкіри з трупів скажених тварин, особливо лисиць. Вірус у тварин виділяється зі слиною за 14 днів до проявів хвороби. На сказ хворіють всі теплокровні тварини включаючи мишей, щурів, зайців, ондатр і т.д., але найчастіше в нашій області зустрічається захворювання на сказ серед лисиць, котів. У тварин сказ може протікати в тихій та буйній формі. Якщо при останній тварина поводиться вкрай агресивно, то тиху можна і не помітити. Частіше вона зустрічається серед собак. Вони мають пригнічений вигляд, відмовляються від їжі, намагаються заховатися у безпечне місце. Зовні можна відмітити дещо опущену голову та хвіст, слинотечу, пізніше розвивається параліч задніх ніг.

Клініка.

Інкубаційний період при сказі людини коливається від 7 днів до року, частіше - 3-7 тижнів. Клінічні ознаки у людини з продромального періоду 2-4 дні: недомагання, головний біль, блювота, тошнота.                                                                                                                                                                        Розрізняють такі періоди хвороби: продромальний, збудження, паралітичний. Перші ознаки хвороби майже завжди проявляються на місці укусу. Рубець нерідко припухає, червоніє, стає болючим, свербить. Біль часто поширюється вздовж відповідних нервів. Хворі скаржаться на загальну слабкість, серцебиття, нудоту, блювання. Через 2-3 дні настає стадія збудження. Наростає неспокій, з'являється симптоматика надмірної рефлекторної збудливості центрів дихання і ковтання. Хворого мучить спрага, але при спробі напитись виникають болючі судоми ковтальних м'язів (гідрофобія), подібні явища викликає навіть вигляд води, її дзюрчання. Приступи корчів можуть появлятися від руху повітря (аерофобія), яскравого світла, голосної мови. В стадії збудження температура підвищується до 40-41 °С. Приступи збудження припиняються і настає «зловісне» заспокоєння. За ним з'являється параліч кінцівок, порушується функція тазових органів, підвищується температура до 42 °С і настає смерть.

Профілактика.

Проблема профілактики сказу є загальнодержавною, адже забезпечити епідеміологічне благополуччя серед населення лише медичними заходами неможливо. Сказ можна подолати лише за умови тісної співпраці із зацікавленими службами та відомствами (ветеринарної служби, комунального, лісового господарств).

Щоб запобігти захворюванню на сказ, необхідно дотримуватися наступного:

- не контактувати з бездомними та дикими тваринами, розповідати дітям про небезпеку таких контактів;

- не провокувати тварин на укуси: не намагатись годувати, надавати допомогу невідомим, безпритульним тваринам, дражнити їх;

- уникати скупчень безпритульних собак;

- при укусі або ослиненні твариною промийте рану водою з милом, краї рани обробіть розчином йоду і негайно зверніться в медичну установу, де в кожному окремому випадку буде вирішене питання відносно доцільності антирабічного лікування;

- своєчасно робити своїм домашнім тваринам щеплення проти сказу.                                                                                                                                  Необхідно пам’ятати, що тільки своєчасне звернення до лікаря дає надійну гарантію запобігти трагічним наслідкам.