Дифтерія - гостре інфекційне бактеріальне захворювання, збудником якого є дифтерійна паличка (коринебактерія). Саме вона виділяє специфічний екзотоксин, який і зумовлює явища загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної, нервової систем та нирок.
Дифтерія передається найчастіше повітряно-крапельним шляхом. Факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). Джерело інфекції — хвора людина чи безсимптомний носій.
Особливістю дифтерії є те, що при появі перших симптомів, її важко відрізнити від таких захворювань, як ГРВІ або ангіна.
Проте є декілька відмінних ознак, що є «червоними прапорцями» в постановці діагнозу дифтерія, а саме:
виражена захриплість голосу, дискомфорт при ковтанні;
набряк обличчя та шиї;
специфічний солодкуватий запах із ротової порожнини;
мигдалики вкриті біло-сірою фіброзною плівкою, які при знятті викликають кровотечу.
Розрізняють такі форми дифтерії:
дифтерія носа;
дифтерія гортані та трахеї;
дифтерія глотки;
дифтерія шкіри; Крім того, дифтерія може вражати й інші органи: кон’юнктиву, вухо, піхву, пряму кишку.
Найчастіше дифтерія небезпечна своїми ускладненнями, а саме: дихальна недостатність внаслідок закупорки фібринозними плівками, ураження серцевого м'яза (міокардит), інфекційно-токсичний шок внаслідок потрапляння збудника в кров, ураження нервової системи (полінейропатія, параліч), запалення легень (пневмонія) та ураження нирок (нефрозонефрит, ниркова недостатність).
Усі хворі на дифтерію, незалежно від її клінічної форми та ступеня тяжкості, підлягають невідкладній обов’язковій госпіталізації до інфекційного стаціонару. Всі форми дифтерії лікуються введенням антитоксичної протидифтерійної сироватки.
Найбільш ефективним методом профілактики даного захворювання є вакцинація. В Україні щеплення від дифтерії входить у Календар обов’язкових профілактичних щеплень. Батькам варто бути свідомими щодо можливих наслідків та ускладнень дифтерії і обов’язково провести щеплення дітям у 2 місяці (перша доза вакцини), у 4 місяці (друга доза вакцини), 6 місяців (третя доза) та у 18 місяців (ревакцинація). Дорослим рекомендують проводити ревакцинацію кожні 10 років.