На території Рівненської області захворювання на гепатит Е (ГЕ) не реєструються, проте виявляються поодинокі випадки гострого гепатиту неясної етіології, так у 2022 році зареєстровано 2 таких випадки. Тому пошук етіології таких захворювань – актуальний. У 2008-2010 роках при обстеженні жителів Рівненської області на маркери вірусу гепатиту Е (ВГЕ) антитіла класу IgG були виявлені у 5,0% працівників птахофабрики, у 7,1% підопічних будинку інтернату для осіб з захворюваннями центральної нервової системи, 8,7% працівників зоопарку, 18,9% осіб, які доглядали за свинями, що свідчило про перенесену ними інфекцію в легкій безсимптомній формі.
ГЕ - гостре інфекційне захворювання печінки, викликане вірусом гепатиту Е. За повідомленням ВООЗ (www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/hepatitis-e), щорічно у світі виявляється 3,3 млн випадків захворювань ГE, у 2015 р. від ГЕ померло приблизно 44 000 осіб (що становить 3,3% сукупної смертності від вірусного гепатиту). Вірус ГЕ (ВГЕ) передається фекально-оральним шляхом, головним чином через заражену воду. ГЕ зустрічається у всьому світі, але найпоширеніший у країнах Східної та Південної Азії.Існує не менше 4 генотипів вірусу ГЕ. Генотипи 1 та 2 були виявлені тільки у людини. Генотипи 3 і 4 циркулюють серед деяких видів тварин (свиней, кабанів, оленів та ін.) не викликаючи у них захворювання, трапляються випадки зараження цими генотипами людини.Вірус потрапляє в довкілля з фекаліями інфікованих людей і потрапляє в організм людини через кишківник. Він передається головним чином через забруднену питну воду. Зазвичай інфекція має доброякісний перебіг та мимоволі виліковується протягом 2-6 тижнів. Іноді розвивається серйозне захворювання, відоме як фульмінантний гепатит (гостра печінкова недостатність), яке може призводити до смерті.
Вірус ГЕ виявляють у всіх регіонах світу. Це інфекційне захворювання широко поширене у країнах з низьким та середнім рівнем доходу та обмеженим доступом до базових послуг у галузі водопостачання, санітарії, гігієни та охорони здоров'я. У цих країнах захворювання виникає як у вигляді спалахів, та і у вигляді поодиноких випадків. Спалахи зазвичай є наслідком фекального забруднення питної води та можуть охоплювати від кількох сотень до кількох тисяч людей. Іноді спалахи ГЕ розвиваються у зонах конфліктів та надзвичайних гуманітарних ситуацій, наприклад у районах воєнних дій, а також у таборах біженців або внутрішньо переміщених осіб, де санітарно-побутові умови та ситуація з водопостачанням є особливо напруженими.У районах із задовільними санітарно-побутовими умовами та водопостачанням гепатит Е зустрічається рідко та проявляється лише у вигляді поодиноких випадків. Більшість цих випадків викликані генотипом 3 тваринного походження, зараження яким зазвичай відбувається в результаті вживання в їжу м'яса тварин, що не пройшло необхідну термічну обробку (включаючи печінку, особливо свинячу).Тривалість інкубаційного періоду після потрапляння вірусу ГЕ до організму становить у середньому 5-6 тижнів і коливається від 2 до 10 тижнів. Період виділення вірусу починається за кілька днів до розвитку ознак хвороби та триває 3–4 тижні.У районах з високою ендемічністю захворювання симптоми хвороби найчастіше зустрічається серед людей віком від 15 до 40 років. У цих районах діти також можуть заражатись ВГЕ, однак у них інфекція, як правило, протікає або безсимптомно, або з легкими симптомами без жовтяниці й нерідко не діагностується.
До типових ознак та симптомів гепатиту відносяться:у початковому періоді - легке підвищення температури тіла, зниження апетиту (анорексія), нудота та блювання протягом кількох днів; болі в області живота, свербіж, висипання жовтяниця шкірних покривів, потемніння сечі та знебарвлення калу; і злегка збільшена у розмірах та чутлива печінка (гепатомегалія). Ці симптоми часто не відрізняються від симптомів інших хвороб печінки та зазвичай зберігаються протягом 1–6 тижнів.
У поодиноких випадках ГЕ може протікати тяжко та призводити до фульмінантного гепатиту (гострої печінкової недостатності) з ризиком смертельного результату. Вагітні жінки з ГЕ, особливо у другому та третьому триместрах вагітності, схильні до підвищеного ризику розвитку гострої печінкової недостатності, загибелі плода та летального результату. При зараженні ГЕ на третьому триместрі вагітності летальність може досягати 20-25%.За клінічною картиною ГЕ майже не відрізняється від інших типів гострого вірусного гепатиту. При цьому підозра на ГЕ часто є обґрунтованою, якщо хвороба протікає у більш тяжкій формі у вагітних жінок або якщо виключено діагноз ГА, на тлі несприятливої епідеміологічної обстановки. Зазвичай на підтвердження діагнозу ГЕ виконується дослідження крові на наявність специфічних для ВГЕ імуноглобулінів М (IgM); як правило, в районах високої поширеності захворювання цього достатньо. Для використання у польових умовах є експрес-тести. Також може проводитися діагностика методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (RT-PCR), що дозволяє виявити РНК вірусу гепатиту Е в крові та калі.Специфічного лікування немає. Захворювання зазвичай виліковується спонтанно, як правило, без необхідності госпіталізації. Вкрай важливо утримуватися від невиправданого призначення лікарських препаратів. У разі перебігу захворювання за фульмінантним типом виникає необхідність у госпіталізації; питання про госпіталізацію слід розглядати також щодо вагітних жінок із вираженою симптоматикою.
Найбільш ефективним методом боротьби з інфекцією є профілактика. Ризик поширення вірусу ГЕ можна знизити при дотриманні стандартів якості комунального водопостачання; створення належних систем утилізації відходів, в т.ч. людських фекалій. На індивідуальному рівні ризик зараження можна знизити за допомогою дотримання правил особистої гігієни та відмови від вживання питної води та льоду невідомої якості, обмеження залучення вагітних жінок до догляду за домашніми тваринами (свині, кози, вівці та ін.)При появі перших симптомів вірусного гепатиту (підвищення температури тіла, нездужання, втрату апетиту, діарея, нудота, відчуття дискомфорту в абдомінальній ділянці, потемніння сечі та жовтяницю) необхідно обов'язково звертатись до сімейного лікаря, дотримуватись правил особистої гігієни, таких як регулярне миття рук перед вживанням їжі та після відвідування туалету та правильно готувати їжу з належною термічною обробкою.