Рівненський центр контролю та профілактики хвороб

Кампілобактеріоз. Клініка, епідеміологія, лабораторна діагностика

06.05.2022
‼В Рівненській області спостерігається високий рівень захворюваності на ентерити, коліти, гастроентерити, харчові токсикоінфекції. Так у 2021 р. зареєстровано 1943 випадки (у 2020 р. – 841; 2019 р. – 1403). Питома вага гастроентероколітів з встановленою етіологією склала у 2021 році 30,8% (2020 р. – 26,4%; 2019 р. – 38,8%). Відповідно більш ніж половина захворювань лишаються нерозшифрованими, певну частку з них становлять кампілобактеріози.
Харчові токсикоінфекції зоонозної етіології – кампілобактеріоз, сальмонельоз та ієрсініоз широко розповсюджені у країнах – членах Європейського Союзу. Так, за даними звіту Європейська агенція з харчової безпеки (EFSA) захворюваність на кампілобактеріоз щорічно становить близько 60 випадків на 100 тис. населення. В Україні офіційна реєстрація кампілобактеріозу залишається на низькому рівні – 0,45 на 100 тис. населення у 2021 р.
За даними широкомасштабного епідеміологічного дослідження Кирика Д.Л. (НМАПО ім. П.Л.Шупика МОЗ України), в Україні хворі на кампілобактеріоз становлять 1,9% серед усіх обстежених із гострими кишковими інфекціями, зокрема у Дніпрі – 1,6%; Запоріжжі – 3,4%; Києві – 2,7%; Черкасах – 2,1%.
✅Збудник кампілобактеріозу - це бактерії роду Campylobacter. Найчастіше гострі кишкові інфекції спричинюють C. jejuni, C. coli, С. lari; С.fetus – є чинником генералізованих та септичних форм поза кишкового кампілобактеріозу.
✅Джерело інфекції – дикі та свійські тварини й птахи, хворі й носії. Найбільшу епідеміологічну небезпеку становлять кури, велика рогата худоба, свині та вівці, особливо носії без ознак зараження, які можуть виділяти збудника у середовище життєдіяльності людини протягом декількох місяців, або навіть років.
✅Механізм передачі – фекально-оральний, головний шлях передачі – харчовий, більшість групових захворювань та спалахів пов’язані із вживанням м'ясних та молочних продуктів, овочів та фруктів. Можливий побутовий шлях інфікування. Має значення й водний шлях передачі, кампілобактерії ізолюються із води поверхневих водоймищ.
✅Клінічна картина. Інкубаційний період триває в середньому 2-5 днів. Приблизно у половини хворих у перші 2-3 дні хвороби з'являються неспецифічні грипоподібні симптоми: підвищення температури тіла до 380 С і більше, озноб, головний біль, болі в м'язах і суглобах. Клінічна картина захворювання схожа до клініки харчової токсикоінфекції або до гострої дизентерії.
За наявності захворювань - цирозу печінки, цукрового діабету, туберкульозу, злоякісних утворень, лейкозу та ін, а також при імуносупресивних станах, можливий розвиток септикопіємії.
Природна сприйнятливість людей висока, тяжкість перебігу хвороби залежить від імунного статусу людини. Характер та тривалість постінфекційного імунітету при кампілобактеріозі не вивчені достатньо.
✅Головні епідеміологічні ознаки. Захворювання реєструються протягом усього року з підйомом влітку та восени, найчастіше – це спорадичні випадки та сімейні вогнища. Розповсюджений у всіх країнах світу, нерідко спричинює «діарею мандрівників».
✅Лабораторна діагностика. Метод бактеріологічної діагностики кампілобактеріозу, що включає виділення чистої культури збудника із використанням спеціальних складних поживних середовищ. Однім з найбільш поширених альтернативних методів індикації кампілобактерій є метод полімеразної ланцюгової реакції.
Епідеміологічний нагляд спрямований на виявлення захворювань людей, безперервний збір та аналіз даних про випадки інфекції та збудників, а також поширення узагальненої інформації для оптимізації системи профілактичних та протиепідемічних заходів.
✅Профілактичні заходи. Основу профілактики складають ветеринарно-санітарні заходи, спрямовані на запобігання інфікованості тварин і птахів, проведення винищувальних і лікувальних заходів серед хворих тварин.
❗Засоби специфічної профілактики для людей відсутні.