Криптоспоридіоз – протозойне захворювання, яке викликається паразитуванням у тонкому кишківнику людини кокцидій роду криптоспоридіум та характеризується діарейним синдромом. Криптоспоридії, проникаючи в організм хазяїна (людини, тварини) та проводять в ньому весь свій життєвий цикл. Небезпека цього захворювання полягає в тому, що при випорожненні господар виділяє назовні ооцисти криптоспоридий, які у зовнішньому середовищі можуть тривалий час перебувати у стані спор. Потрапивши в сприятливе середовище, спори кокцидій знову оживають і починають свою життєдіяльність.Захворювання розповсюджене серед тварин та людей. Криптоспоридіоз шлунково-кишкового тракту реєструється у всіх вікових групах і, як відомо, на всіх континентах, за винятком Антарктиди. Таке широке поширення захворювання пов'язано з великою кількістю природних резервуарів інфекції, низькою інфікуючою дозою і високою резистентністю збудника до дезінфектантів.
На початку 1980-х років дослідили, що представники роду криптоспоридіум досить часто викликають інфекції у людини, в першу чергу з синдромом набутого імунодефіциту (СНІД).Інфікування людини відбувається при безпосередньому контакті з хворою людиною або твариною, шляхом вживання сирого молока чи води з відкритих водоймищ. Для криптоспоридіозу характерна деяка сезонність з піком захворюваності в теплу пору року.
Перші ознаки захворювання проявляються від 3 до 8 днів гостро з проносу. Випорожнення водянисті, рясні, з неприємним запахом, без домішок слизу та крові від 2 до 10 разів на добу. Характерним є переймоподібний біль у животі, бурчання та зневоднення організму. Апетит знижений, нудота, блювання, загальна слабкість, головний біль, а іноді виникає субфебрильна гарячка, анорексія. Криптоспоридіоз дихальної системи проявляється кашлем, тяжким диханням, ядухою, охриплістю голосу.На тлі імунодефіциту, у тому числі у ВІЛ-інфікованих, криптоспоридіоз має тяжкий, тривалий (хронічний) перебіг, що призводить до прогресуючої втрати маси тіла. У деяких випадках вражається жовчовивідні шляхи та підшлункова залоза.З метою діагностики захворювання використовують паразитологічні, серологічні методи, лабораторні дані, клінічні прояви, дані епіданалізу.З метою недопущення попадання збудника в організм людини необхідно дотримуватися простих правил: відмовитися від купання у забруднених водоймах, в т. ч. штучно створених, дотримуватися звичайних гігієнічних заходів (миття рук після контакту з ґрунтом та тваринами), ретельне миття та проведення термічної обробки зелені, овочів, фруктів, не споживати сиру воду та молоко (доводити до кипіння та кип’ятити протягом 1 хв).
Пам’ятаємо, профілактика захворювання насамперед повинна бути направленою на охорону об’єктів зовнішнього середовища від біологічного забруднення.