Маємо чудову нагоду спостерігати за дивом народження. Наша улюблениця самичка іксодового кліща Ельвіра відклала яйця, тим самим підтверджуючи, що життя триває, добро переможе зло, а світло — темряву. Саме такі процеси відбуваються й зараз у нашому довкіллі, незважаючи на сезонне похолодання та нібито період відпочинку у світі членистоногих.
Настання зими сповільнює активність кліщів, однак при температурі нуль градусів за Цельсієм вони можуть відновити своє полювання на хребетних, і в тому числі на людину. Потрібно це для підтримання їх життєвих процесів, причому кліщі п’ють нашу кров не постійно, і не зовсім для задоволення, а всього тричі у своєму житті: вперше — для перетворення личинки у нестатевозрілу стадію (німфу), вдруге — для того, щоб трансформуватись у дорослу форму, втретє — для продовження свого роду.
В іксодових кліщів, окрім самок, кровосисними, а це означає що й епідеміологічно небезпечними, є й самці. Процес парування цих членистоногих відбувається на прогодовувачах, при цьому самець має шанс запліднити двох самок — друге побачення відбудеться, якщо наступна самка знаходиться поруч, бо долати великі відстані для пошуку “саме тієї половинки” самці не можуть, і лише у тому разі, якщо наречений отримає необхідну порцію крові та матиме сили для процесу відтворення, адже голодний самець на другий статевий акт не здатний. Якщо ж спарювання не відбулось, кров потрібна буде самцеві для зимівлі; а коли розмноження здійснилось, він, зробивши все, що міг, загине.
Самка буде харчуватись кров’ю господаря ще приблизно 6-14 днів, за цей час збільшить масу свого тіла в 80-120 раз, у разі, якщо щось спинятиме процес її насичення (тварина чи людина якимось чином скине її з себе), буде присмоктуватись до нових та нових прогодовувачів, поки не отримає повну порцію крові, необхідну для розвитку яєць. Після того, як насмокчеться, самка відпаде від прокормителя, перетравить кров та почне відкладення яєць, а потім загине. Саме процес пошуку нових господарів може бути досить тривалим та небезпечним через поширення серед них збудників хвороб, наявних у кліщів, адже вони є не лише переносниками вірусів та інфекцій, а ще й резервуарами їх у природі.
Іксодові кліщі дуже давні членистоногі, доведено, що вони паразитували ще на динозаврах, майже 100 млн років тому і з того часу чудово пристосувались до несприятливих кліматичних умов, можуть уповільнювати свій розвиток на будь-якій стадії, а дорослі самки — тимчасово призупинити кладку яєць, здатні по кілька місяців вичікувати прогодовувача, спокійно переносять голод, посуху чи різке зниження температури, тим самим збільшують свій життєвий цикл від звичних двох років до семи.
Незважаючи на те, що кліщі не для всіх є самим цікавим об’єктом для вивчення, інтерес до них пов’язаний зі страхом за своє здоров’я. Ми вважаємо, що варто знати ворога в обличчя і не тільки, адже це допоможе вберегти себе, рідних та близьких від небезпечних хвороб, а про потомство Ельвіри обіцяємо потурбуватись.