Рівненський центр контролю та профілактики хвороб

Наш маленький помічник, дуже славний захисник.

15.02.2023
????В очікуванні весни, тепла та сонця багатьом з нас кортить вичепурити свою оселю, упорядкувати різноманітні шафки, шухлядки, скриньки, а ще зробити грандіозну роботу — перебрати книги та витерти пил у домашній бібліотеці, при цьому зовсім не сподіваючись на зустріч з вельми цікавою істотою, невеличких розмірів, 2-3 мм, з досить великими відносно її тіла клешнями, вісьмома ногами, грушевидним тілом, неочікуваною траєкторією рухів та незрозумілими намірами.
????Найімовірніше, поруч з вами живе ще один бібліофіл, про існування якого ви могли й не здогадуватись багато років, через його потаємний характер, любов до темряви та небажання втрапляти комусь на очі — псевдоскорпіон, тваринка з ряду павукоподібних, на відміну від справжніх скорпіонів вони не мають отруйних залоз та не загрожують людині, ба більше — насправді є дуже корисними, адже полюють на личинок молі, шкіроїдів, сіноїдів, мурах, пилових кліщів та плодових мушок, які не дуже бажані в наших домівках. Інколи можна побачити цього мисливця, який осідлав кімнатну муху, значно більшу його за розмірами, й так спокійно катаючись на своїй жертві, спокійно її поїдає, висмоктуючи всі життєві соки, як павук. До речі, досить часто саме таким шляхом — верхи на якійсь великій комасі, псевдоскорпіони й потрапляють в нашу оселю зі свого природного середовища, де вони теж полюбляють вологі, темні та затишні місцинки, мешкаючи під камінням, у тріщинках землі чи стовбурах дерев.
❗Псевдоскорпіони вперше були описані Арістотелем, який знайшов цих істот серед сувоїв у бібліотеці, у 1665 році згадував їх і Роберт Гук як “земляного краба” у своїй роботі “Мікрографія”, викопні ж їх знахідки датуються Девонським періодом, 380 млн років тому.
???? Окрім книжкових шаф, тек з паперами, домашніх архівів, побачити цього цікавого павукоподібного ви можете за шпалерами, а також у ваннах, де вони теж знаходять життєво необхідну для себе поживу та вологу. Пасічники ж раді зустрічі з ним у своїх вуликах, де цей хижак знищує паразитів бджіл, не завдаючи при цьому жодної кривди самим трудівницям. Живуть псевдоскорпіони 2-3 роки, розмножуються декілька разів протягом свого життя, статевої зрілості досягають довго, до одного року, через що вкрай рідко створюють колонії та докучають власникові житла. Як і їх родичі, павуки, можуть навіть сплести павутину, але роблять це вкрай рідко, бо немає такої потреби, а радше для прикраси свого середовища існування.
❓Чи варто боротись зі псевдоскорпіонами? Вони є справжніми санітарами наших осель, які винищать всю дрібну живність, про яку ми навіть й не підозрювали, при цьому позбавлять нас контакту з небезпечними алергенами та мікрочастинками, водночас людина та все наше майно не входить до його харчового раціону, зустрічі з нами можуть спонукати цих цікавих створінь до вдавання мертвим або ж прояву всіх їх спринтерських здібностей та кумедної втечі. Якщо ж сусідство з ними вас лякає чи дратує, достатньо профілактувати заселення всіх небажаних членистоногих у своїй домівці — вчасно здійснювати вологе прибирання, не забуваючи про генеральне, з використанням мийних засобів, позбавлятись сміття, не накопичувати старих речей, особливо газет та журналів, регулярно провітрювати приміщення, а також періодично заглядати у свої книги, підтримуючи свій статус культурної та освіченої людини.