Маленькі комашки чи гарненькі павучки, крихітні істоти, які здатні викликати багато позитивних емоцій — захват, щиру цікавість чи розчулення, хтось просто їх не помічає, а у деяких осіб вони здатні викликати панічний страх, коли дзижчання, раптова поява перед очима чи будь-який мінімальний контакт перетворюється на жахливе для людини випробування.Боязнь комах, або інсектофобія, чи павуків — арахнофобія, які не слід плутати з бридливістю чи природною відразою, яку можуть викликати членистоногі, згідно зі статистичними даними, реєструється у кожного п’ятого жителя нашої планети, причому серед жінок цей показник на порядок вищий.
Обережність до членистоногих насправді є дуже корисним механізмом, який тисячоліттями оберігав наших предків від смертельно небезпечних укусів комах чи павуків та зараження паразитами. До речі, серед європейців, поруч з якими немає видів, що представляють реальну загрозу, арахнофобія є частим явищем, а ось у мешканців тропіків, які живуть пліч-о-пліч з великою кількістю членистоногих, контакт з якими може стати фатальним, патологічний страх до них майже не зустрічається, отруйних павуків та комах швидше остерігаються, поважають та ними захоплюються; пояснити це можна тим, що тропіканці просто не можуть дозволити собі поводитись через паніку нераціонально, адже це може коштувати їм життя.Частіше за все інсекто- та арахнофобія розвивається ще у дитинстві з об’єктивних причин: пережитий досвід після зустрічі з членистоногим (болючий укус чи сильна алергічна реакція), необізнаність про їх реальну шкоду чи небезпеку, наслідування поведінки дорослих та їх неадекватного ставлення до тварин (залякування страшними казками про Тарганисько чи вереск мами при появі поруч оси або павука), медичні проблеми або перебування в постійному стресі, які впливають на здоров’я людини, в тому числі й психічне. Подібні фобії можуть викликатись і надуманими чинниками, наприклад зображеннями у літературі, кінематографі, комп’ютерних іграх жахливих комах з величезним інтелектом, які завойовують світ; постійні думки та фантазії пацієнтів про шкоду тих чи інших комах, чи отруйні їх укуси та небезпечні хвороби, що вони передають, які поступово набувають нав’язливого характеру та призводять до неврозів.
Симптомами інсекто- та арахнофобій є сильне збудження при зустрічі з членистоногим, запаморочення, посилене потовиділення, напруга всіх м’язів, розмахування руками, безконтрольність та непередбачуваність дій, нездатність нікого чути. Особи, що страждають на такий стан, прагнуть якнайшвидше залишити приміщення, де є комаха чи павук, або ж сховатись, носять закритий одяг, “на всяк випадок” обробляють себе та свою оселю репелентами, уникають відчиняти вікна, виходити на вулицю, а відпочинок на природі здатні перетворити на кошмар для себе та своїх близьких.Якщо страх зустрічі з членистоногими сильно впливає на ваше життя, варто звернутись за психологічною допомогою, адже спроби впоратись самому можуть затягнутись і привести до протилежного результату; інколи потрібно застосовувати й комплексне лікування — психотерапію та призначення фармакологічних засобів.
Насправді у світі немає жодної людини, яка б нічого не боялась, страх — це нормальна базова емоція, завдяки якій реалізувався один з основних інстинктів — самозбереження — і людина вижила як біологічний вид. А ось розумові здібності та здатність до пізнання нового та незвіданого, в тому числі й усвідомлення нешкідливості для нас більшості видів членистоногих дозволять краще познайомитись зі світом тварин, зокрема й комах та павуків, які здатні вразити увагу, здивуватись багатогранності світу та втішити відчуття прекрасного.