Чого хочуть пацієнти? Більшість скарг на лікарів стосується проблем комунікації, а не клінічної компетентності. Існує зв'язок між навичками спілкування лікаря та рівнем задоволеності пацієнта. Люди скаржаться, коли їх не слухають або надають неповну інформацію щодо захворювання. Пацієнти прагнуть бути активними учасниками прийняття медичних рішень - дізнаватися більше про діагноз і методи лікування, побічні ефекти терапії, можливі ризики. Лікарям варто звертати увагу на морально-етичні та психологічні аспекти медичної діяльності, щоб забезпечити ефективну комунікацію з пацієнтом та зберегти його довіру. Хворий, який довіряє спеціалісту, з більшою ймовірністю буде виконувати його рекомендації та дотримуватися режиму лікування.
На результат терапії та вірогідність допущення лікарської помилки також впливає комунікація між медиками. В лікувальних закладах різних країн існує поняття «patient handoffs», яке можна тлумачити як передачу інформації про хворого від одного лікаря до іншого. Під час цієї передачі, в буквальному сенсі «із рук в руки», в результаті обговорення подробиць захворювання пацієнта, губляться деталі, які можуть суттєво вплинути на лікувальні заходи, з’являється ризик спотворення ключової інформації. Неточні чи несвоєчасні відомості, втрачені чи некоректні дані є проблемою на діагностичному етапі (при передачі лікарю результатів про лабораторне обстеження, при проведенні періодичних скринінгових оглядів у закладах освіти чи за місцем роботи пацієнта), при зміні лікаря тощо.
На комунікаційні процеси впливають втома, завантаженість лікарів, організаційна культура, спосіб спілкування та ведення документації (нерозбірливий почерк за відсутності ведення електронного документообігу може спричинити непорозуміння).
Потенційними перешкодами є недбалість, переривання або відволікання від роботи при обговоренні важливих даних, відсутність стандартизованого інструменту передачі інформації про пацієнта.
Якісна медична допомога обумовлена не лише професійними навичками, але і атмосферою у колективі, що впливає на враження пацієнта від закладу та відображається на продуктивності праці лікарів. Робота у медичному колективі потребує формування певних норм та правил взаємодії, що включають колегіальність (спільну роботу та відповідальність, взаємопідтримку, співпрацю над помилками).
Тому, якщо ви лікар, радимо звернути увагу на ці аспекти, знайти час для відпочинку й відшукати методи покращення продуктивності праці. Плануйте робочий графік таким чином, аби ви мали достатньо часу для кожного пацієнта. Якщо ж працюєте за суміщенням в різних медзакладах, то подбайте про стандартизацію передачі даних про пацієнтів, аби полегшити навантаження на колег і забезпечити якісний двосторонній обмін інформацією. Можливо, саме від ваших професійних вмінь і уважності залежить своєчасне виявлення та лікування пацієнта з загрозливим для життя захворюванням.