Рівненський центр контролю та профілактики хвороб

Рекомендації щодо заходів підвищення радіаційно-гігієнічних знань, радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту населення України

17.03.2023

Специфічність характеру радіаційного фактора (неможливість органолептичного його визначення) сприяє розвитку радіотривожності у населення України. Знизити рівень такої тривожності можна за допомогою освіти та системи цілеспрямованого навчання.                                Інформаційна робота з населенням повинна проводитися протягом тривалого часу. Починаючи з закладів дошкільної освіти,  де за допомогою серії екологічних казок та в ігровій формі у рамках програми «Довкілля» (радіоекологія) ознайомляться діти з різними видами випромінювань, існуючими в навколишньому світі, і радіацією як одним з видів цих випромінювань. У дітей формуються уявлення про те, що радіація може бути не тільки небезпечною для людини, але і приносити користь, закладати основи радіаційної безпеки. В загальноосвітніх навчальних закладах питанням радіаційної безпеки слід приділяти увагу в рамках курсу «Основи здоров’я», а також внесенням до програм середньої школи розділів про існуючі джерела опромінення, закономірності формування дозового навантаження на населення та основні положення протирадіаційного захисту. Ці питання повинні розглядатися у спрощеному виді як у курсі ядерної фізики, так і в курсі основи безпеки життєдіяльності. Такий підхід до розповсюдження знань не тільки повинен вплинути на рівень сприйняття радіаційних ризиків дітьми, але й надасть змогу впливати на рівень свідомості дорослих. Іншими словами, в цьому випадку джерелом інформації для окремої родини буде служити власна дитина, яку батьки вислухають з більшою зацікавленістю, ніж незнайому людину.                                                                                                                                                               Питання щодо радіаційного захисту необхідно включати і в програми середнього спеціального, вищого та післядипломного навчання лікарів, вчителів, журналістів тощо. Представники місцевих органів влади, соціальні працівники також потребують додаткових знань у цій сфері, оскільки вони постійно спілкуються з населенням.                                                                                                                                                                                                        Метою просвітницької роботи є виховання у людини правильних переконань, спрямованих на збереження й підтримку свого здоров’я.

Основними задачами впровадження у практику науково-просвітницької роботи є:

− визначення структур та організацій, які будуть її здійснювати;

− підготовка фахівців, які будуть працювати з населенням;

− підготовка інформаційно-методичних матеріалів;

− розробка та впровадження просвітницьких програм з питань радіаційних ризиків та радіаційного захисту.

 Необхідно застосовувати як активні форми просвітницької роботи (лекції, доповіді, бесіди, телевізійні програми), так і пасивні (листівки, пам’ятки, плакати, проведення виставок, видання науково-популярної літератури) стосовно радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту.

При проведенні навчання населення необхідно враховувати п’ять основних вимог:

- інформація для населення про стан радіаційної обстановки повинна надаватися спеціалістами з питань радіаційного захисту і не бути політизованою;

- повинна бути довіра населення до джерела інформації;

- мова надання інформації повинна бути зрозумілою для осіб з початковою та середньою освітою;

-  викладення інформації повинно бути емоційним за формою, максимально коротким за змістом, доступним та зрозумілим;

- інформація, яка надається населенню, повинна базуватися на конкретних випадках.

Ефективність науково-просвітницької роботи приводить до зниження соціально-психологічної напруги, яку можна оцінити за наступними критеріями:

1) зниження рівня радіотривожності населення;

2) зменшення кількості публікацій негативного характеру стосовно радіаційних аварій.

Наведені рекомендації мають бути законодавчо закріплені у відповідних нормативно-правових документах на рівні законів та Норм радіаційної безпеки.

Лікар-стажист Сарненського районного відділу ДУ "Рівненський ОЦКПХ МОЗ"                                                                                         Наталія АШУРОВА