Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом, інколи контактним.
Інкубаційний період хвороби — 3-10 днів. Контагіозність - останні 2 дні інкубаційного періоду та весь період клінічних проявів. При лікуванні 4 дні після одужання.
Причини виникнення захворювання: дифтерійна паличка (Corynebacterium diphtheriae), яка виділяє екзотоксин та обумовлює основні симптоми дифтерії. Токсином називають білкову речовину яка може спровокувати місцеві (ураження слизової оболонки дихальних шляхів) і системні (захворювання серця, ЦНС, нирок) розлади. По своїм токсичним властивостям екзотоксин є одним з найсильніших токсинів в природі, поступаючи лише ботулінічному і правцевому токсинам.
Як можна інфікуватися?Джерелом інфекції є хвора людина або безсимптомний носій збудника. Сезонність переважно осінньо-зимова.
Основні клінічні симптоми:
раптовий початок захворювання;симптоми загальної інтоксикації (лихоманка, сильно виражена загальна слабкість, біль у м’язах та суглобах);больові відчуття в горлі;дискомфорт при ковтанні;наліт на мигдаликах сірого кольору, при спробі їх видалення (наприклад шпателем) виникає кровотеча;осиплість голосу;набряк м’яких тканин шиї;збільшення лімфатичних вузлів.
Форми дифтерії:
дифтерія носа;дифтерія ротоглотки;генералізована форма.
Рідкісні форми:
дифтерія шкіри; дифтерія статевих органів; дифтерія ока; дифтерія вуха.При середньотяжких чи тяжких перебігах дифтерії часто можуть розвиватися ускладнення: інфекційно-тоскичний шок, ураження нирок та серця, блокування дихальних шляхів, що призводить до інвалідизації або летальних випадків.ЛікуванняУсіх хворі на дифтерію підлягають госпіталізації в інфекційне відділення. Лікування дифтерії є специфічним і полягає у введенні антитоксичної дифтерійної сироватки, що дозволяє нейтралізувати вплив дифтерійного токсину.
Як себе вберегти?Найкраща профілактика дифтерії та запобігання розвитку небезпечних ускладнень – вакцинація і ревакцинація, згідно з Календарем профілактичних щеплень. Вакцинація проводиться у 2, 4, 6, 18 місяців, 6, 16 років і надалі кожні 10 років у дорослих. Імунітет, який був отриманий при вакцинації є гарантом зменшення ризику захворіти, а ще захищає від важких форм хвороби та ускладнень.