
Шалений ритм життя, який ведуть сучасні люди, вимагає якісного відпочинку.

Ви ж мріяти всі вихідні лежати в ліжку, щоб зарядитися енергією й втекти від обов’язків? Це нормально для нашого ритму життя, однак проблема виникає, коли така ідея стає нав’язливою та впливає на ваше професійне, соціальне чи сімейне життя.

Отже, коли варто хвилюватися?
Нав'язливе прагнення до лежання в ліжку за відсутності об'єктивних показань до постільного режиму називають кліноманією. Це не звичайне ранкове небажання вставати, а розлад, який не має нічого спільного з лінню, сонливістю чи синдромом хронічної втоми. Для тих, хто страждає на кліноманію, ковдри стають притулком від реальності, способом втекти від відповідальності або відсторонитися від зовнішнього світу. Часто такий стан може бути симптомом депресії, пов'язаної з фобіями та іпохондрією.

Якщо бажання не вставати з ліжка настільки сильне, що заважає нормальному ритму повсякденного життя, цю проблему необхідно вирішувати.

Причини можуть бути різними:

післяпологова депресія;

схильність до тривожних розладів;

вплив психологічних факторів (низька самооцінка, страх соціальних стосунків, страх невдачі).
Завжди перебувати в ліжку означає не перебувати на сонці, що має фундаментальне значення для регулювання циркадного ритму, періодів сну та неспання. Крім того, штучне освітлення та використання ґаджетів збільшують ризик тривоги, порушень сну та депресії.

Якщо ви помічаєте, що живете в стані постійної напруги, яка змушує залишатися в ліжку цілий день і ховатися від проблем у віртуальному світі, то зверніть увагу на психоемоційний стан.

Встановіть оптимальний розпорядок робочого дня, виділіть достатньо часу на відпочинок;

Дотримуйтеся режиму дня, в якому мінімізовані витрати часу та енергії на несуттєві речі, такі як ранковий перегляд у ліжку нових дописів в соцмережах (краще розпочніть день зі спорту, йоги чи прогулянки);

Частіше зустрічайтеся з родиною та друзями (коли дозвілля та вільний час обмежується перебуванням у ліжку, ми нікуди не виходимо, ні з ким не спілкуємося, то втрачаємо інтерес до навколишнього світу.)

Якщо зміна способу життя не допомагає, а вам бракує мотивації та натхнення, зверніться за допомогою до спеціалістів із психічного здоров’я.