
У Рівненській області за даними наших багаторічних фенологічних спостережень ідентифіковано 26 видів ґедзів. Є різновиди, що нападають в сонячні та теплі дні, та такі, що полюбляють дощову погоду. Кровосисними є самки, у яких після запліднення виникає потреба у крові як додаткового джерела білків для розвитку однієї порції яєць, після відкладення яких вони майже відразу знову відправляються на пошуки крові, повторне запліднення не потрібне, так як у них зберігається кількість сім’я, достатнього для розвитку кількох порцій яєць, тому їх розмноження відбувається досить інтенсивно. Цікаво, що до кінця льоту ґедзів агресивність самок при нападі їх та людей та тварин все більше зростає.
Серед інших комах ґедзі вирізняються настирливістю та досить болючими уколами. За один укус самка ґедзя може випити до 30 мл крові, це більше, ніж 120 комарів, при цьому вона не проколює шкіру, а розрізає її гострими щетинками-стилетами, що викликає сильний пекучий біль, який відчувається до двох годин після кровоссання. Разом зі слиною комахи в рану вводяться токсини та антикоагулянти, які перешкоджають згортанню крові, й викликають нестерпний свербіж, розвиток запальних та алергічних процесів, дерматитів. Часто люди розчісують сверблячі пухлини до утворення ран, причому в негоду хворобливий стан погіршується, бо з’являться некрози шкіри, які інколи ускладнюються флегмонами та абсцесами.


Особливо небезпечні наслідки укусу цих комах у дітей, тому їх слід постійно тримати у полі зору на прогулянках біля води, у парках, не залишати спати на природі без запасної сітки навколо. Обов’язково подбайте про репеленти, які чудово відлякують ґедзів та контактні інсектициди для обробки шерсті у тварин й ці надокучливі комахи не заважатимуть вашому відпочинку та спілкуванню з навколишнім світом.
